8 клас. Міфи троянського циклу 

                                                                                                            

                                                8 клас. Експрес-урок "Троя"                                                                                                                                  

 7 клас.  Балада  Р. Стівенсона  "Вересовий  трунок". 

7 клас. А. Міцкевич. Балада  "Світязь". Аудіокнига

 

 7 клас  Дистанційне навчання

  Тема № 1.  А. Міцкевич - польський  поет  (1798-1855). Балада  "Світязь.

 Завдання; ознайомитися  з  життям  і творчістю   А. Міцкевича.  Стаття  підручника, сторінка 42-44. Виписати  цікаві факти  біографії  поета.  Прочитати   баладу  "Світязь. Визначити  тему  та  ідею балади. Записати  в  зошиті.

Інформація

Польський поет Адам Міцкевич любив бувати на берегах озера Світязь, його вабила чарівність, таємничість озера, оповитого легендами. Поета приваблювала усна народна творчість ,він прагнув втілити правду народу. Особливо захоплювався вчинками героїв минулого, їх патріотизмом.   Мабуть, через те, що озеро  належало протягом  історії до багатьох держав, про Світязь народ склав багато переказів, легенд. За переказами, на дні озера знаходиться замок і місто, що провалилися на прохання беззахисних жінок під час нападу ворогів.  Саме одна з таких легенд лежить в основі балади Адама Міцкевича «Світязь».

 Легенда про  Світязь

Вороги напали на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь Туган зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові-сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня.  Не хотіли жителі міста бути в неволі, тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя. На воді  зʼявилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві.                                                                                  І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття (водяна лілія -  рід водяних рослин родини Лататтєв), нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини

Тема № 2. Р.Л. Стівенсон - англійський (шотландський) письменник (1850-1894)

Завдання; ознайомитися  з  життям  і творчістю   Р. Стівенсона.  Стаття  підручника, сторінка 50. Виписати  цікаві факти  біографії  поета.  Прочитати  баладу "Вересовий трунок" ( стор.51-52).                                                    Дати письмоаі  відповіді  на запитання:                                                                             1. Яка головна  думка твору.                                                                                               2. Символом  чого  є  вересовий  напій?                                                                             3. Чи можна назвати поведінку батька  і  сина  героїчною? Чому?

                                                  Інформація

Шотландія – країна на півночі Великобританії з неймовірно багатою історією та мальовничою природою, де скелясті гори змінюють просторі низини, де вересові долини простягаються  до самого горизонту, а за ним зливаються з пагорбами. За легендою в цій країні , до приходу скоттів( від останньої назви і походить назва Шотландії) жив легендарний народ, маленькі й сміливі люди – пикти, які боролося за свою незалежність.

Верес – вічнозелений низький кущик з дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітками.

Р. Л. Стівенсона, палкого прибічника справедливості, глибоко непокоїли факти колонізаторського загарбання чужих земель. Так, у своїх останніх листах, що друкувалися в англійській газеті «Таймс», письменник критикував британських колонізаторів народу острова Самоа. Та найдужче хвилювала його доля батьківщини-маленької гірської Шотландії. Як відомо, країна ще в 1707 р. втратила свою незалежність, свій парламент, навіть свою літературну мову. Офіційною стала англійська, а народу залишилися лише старі пісні, казки, легенди. Одна з легенд і стала основою балади Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок».                                                                                                             Історичний коментар.  В основі балади «Вересовий трунок» лежить легенда про те, як на південному заході Шотландії у 5 – 9 ст. жили люди, яких називали пиктами.  Це найдавніший з  народів, який населяв Шотландію. Вони боролися проти всіляких ворогів, програвали іноді війни, втрачали території, але вперто захищали свою землю.                                                     Пикти - група племен, що населяли давню Шотландію. У шотландському фольклорі пикти часто постають темношкірою расою пігмеїв (ма­леньких на зріст людей) або підземним народом, їх деколи ототожнюють з ельфами чи домовика­ми. Помешканнями піктів вважали підземні спо­руди, знайдені на східному узбережжі Шотландії та на Оркнейських островах. Походження пиктів досі точно невідоме. Пер­ші люди проникли в Шотландію з Європи, коли протоки Ла-Манш ще не було. Ймовірно, що вони прийшли з північної Африки (адже Гібралтара теж не було) через Іспанію та Францію. Археологи свідчать, що ці люди будували з каменю величез­ні споруди по всій Шотландії. Чимало науковців уважає, що саме пикти збудували всесвітньо відо­мий Стоунхендж. Близько 500 року до н. е. до Шотландії прийшли кельтські племена, які почали змішуватися зі стародавнім населенням. Коли в Британії висадилися римля­ни, давні мешканці Шотландії вже змішалися з кельтами і, мабуть, прийняли їхню мову.                                                  Римляни назвали їх «picti», тобто «розма­льовані», тому що вони вкривали своє тіло тату­юванням. Цікаво, що назва Британії походить від кельтської назви пиктів: «prydiyn» — «візерунча­сті», «розмальовані», звідки Рrydain — Британія, яка, таким чином, є «країною піктів».                                                                                                                                                              У V ст. в Шотландію з Ірландії прийшли за­войовники - скоти, а з півдня - англосакси. До IX ст. під час тривалих воєн завойовники знищи­ли або підкорили пиктів, і ті припинили своє існу­вання як окремий народ.  Завойовники були вражені їхньою сміливістю і не розуміли, звідки у невисоких на зріст людей стільки відваги.  Пикти були пращурами нинішніх шотландців. Вони не зникли, а злилися з племенами завойовників – кельтськими племенами скоттів.                            Шотландія  (Scotland) – земля скоттів – звучить у перекладі. Кельти були відомі у Європі своєю магією, вмінням виготовляти чарівні напої. Стівенсон використав народну легенду про напій із вересу, який повертав енергію, бадьорість духу і давав силу та мужність воїнам-піктам.

 Вересовий  ель (пиво) – найстарша  пивоварна  спадщина Шотландії. Історія  його готування  має стародавню традицію.  Відомий у IV ст. морепла­вець Піфей відзначав, що пикти були майстерними броварами, і в Шотландському словнику зазнача­лося, що «пикти варять з вересу якийсь жахливий напій, що зветься вересовим елем». Королі країни пиктів відбили багато вторгнень європейців, англо­саксів та ірландців і навіть прогнали армію могут­ньої Римської імперії. За це вони здобули славу лю­того народу, який володіє секретом виготовлення чарівного зілля — вересового еля.

 8 клас. Дистанційне навчання.

Антична література. Відео.

 8 клас. Дистанційне навчання

Тема. Антична література - вихідна основа європейської літератури

Антична література ( з лат. стародавній) – література стародавньої Греції  і  Риму.

Давня Греція  та Рим – колиска європейської цивілізації.

Антична література – золотий фонд національних літератур.

Період античної епохи - VІІІ ст. до н.е.  до V ст. н.е. до падіння Західної Римської імперії та завоювання Риму  варварськими племенами.

 V ст. до н.е. – період грецької класики.  І ст. до н.е. – «золоте століття» римської культури.

Гомер, Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан, Вергілій, Овідій, Горацій – творці  найвідоміших  літературних пам’яток античності.

Здобутки античності: започаткування основ наук, розробка літературних родів та жанрів, винайдення віршових розмірів, писемності, заснування театру тощо.

Міфологія – основа античної літератури.

Теми, сюжети та образи античності – невичерпне джерело для митців наступних епох, норма й недосяжний зразок.

4 періоди античності:

Архаїчний (усна народна творчість, міфологія, епічна поезія, поеми Гомера  «Іліада» та «Одіссея»);

Класичний ( розвиток ліричної поезії Алкея, Тіртея, Архілоха, Сапфо, Анакреонта,  у якій оспівується дружба, кохання, молодість, радість життя, звеличується батьківщина; формування театру, виникнення філософії, ораторського мистецтва, трагедії та комедії);

Елліністичний (заглиблення у внутрішній світ людини, родинно-побутова тематика творчості);

Римський (сатира Лукіана, історіографічні праці Плутарха).

Завдання: Ознайомитися з матеріалом та  виписати  в робочий   зошит.  Прочитати  статтю  "Величний  храм  античної  літератури" ( підручник, стор. 46) . Прочтитати міфи "Перші 9 років облоги Трої", "Смерть  Ахілла", "Падіннян  Трої" (стор. 58-63)